Максименко Єгор Олексійович

Максименко Єгор Олексійович народився 01.09.1939 року у селищі Скрипників Курської області

Після війни 1941-1945 року переїхав з мамою в Україну, село Охрімівка Вовчанського району. В 1957 році переїхав до с.Вовчанські Хутори де і закінчив 10 класів середньої школи і в 1959 році був прийнятий викладачем музики і співів цієї ж школи. В цьому ж році вступив до Вовчанської музичної школи, паралельно навчався на курсах перепідготовки вчителів співів та музики при Харківському державному педагогічному інституту ім.Г.С.Сковороди.

В 1967 році вступає до Білгородського музичного училища, потім Московський університет мистецтв. Отримав освіту учителя співів, диригента хору, викладача сольфеджіо. Педагог і композитор Єгор Є.О.Максименко був прийнятий членом обласного об’єднання композиторів Харківщини при обласному центрі народної творчості.

З 1982 року починає друкуватися в державному видавництві «Райдуга» в збірниках музичних та драматичних творів. Приймає участь в всеукраїнському конкурсі композиторів де отримує другу премію за пісню «Ніколи не забути». В 1985 році в колгоспі, який був на той час на території Вовчансько-Хутірської сільської ради, за ініціативи профспілки створюється жіночий вокальний ансамблю, який очолює Є.О.Максименко, колектив отримує назву «Вишенька» - від назви однієї з перших визнаних його пісень.

Ансамбль «Вишенька» став його творчою лабораторією. Видаються збірки пісень «Козачка», «Зацвіли тюльпани», «Вишивала я сорочку». Пісні  Єгора Олексійовича відрізняються тонкою лірикою, щирістю. Тематика його творів - оспівування любові до рідної України, до її народу, її природи, до жіпки-матері, до коханої.

В 2001 році колектив ансамблю «Вишенька» отримує звання «Народний», в 2014 році підтверджує це звання. «Вишенька» стає знаною за межами Харківщини. Учасники Всеукраїнських фестивалів аматорської творчості «Боромля» м.Тростянець Сумської області, «Червона калина» м.Рівне, «Пісенні візерунки» м.Київ, «Країна мрій» м.Харків, «Слобожанські передзвони».

Є.О.Максименко користувався заслуженим авторитетом та повагою жителів Вовчансько-Хутірської громади. Протягом декількох скликань він був незмінним депутатом сільської ради.

05.08.2011 року Є.О.Максименку присвоєно звання "Заслужений діяч естрадного мистецтва України" за значний особистий внесок у розвиток українського естрадного мистецтва та вагомі творчі здобутки. В 2012 році Максименко Єгор Олексійович занесений до Великої Міжнародної енциклопедії «Кращі люди України».

Помер Є.О.Максименко 29 вересня 2016 року.