Мірошниченко Євгенія Семенівна

Мірошниченко Євгенія Семенівна - відома радянська та українська оперна співачка; педагог, професор.

Народилася 12 червня 1931 року у селі Радянське (Графське) Вовчанського району Харківської області.

У 1951-1957 роках навчалася на вокальному факультеті Київської державної консерваторії імені П.І. Чайковського. У 1957-1990 роках – солістка (лірико-колоратурне сопрано) Київського театру опери та балету імені Т.Г. Шевченка. У 1960-1961 роках проходила стажування в театрі "Ла-Скала" у Мілані. Гастролювала в СРСР, а також Чехословаччині, Польщі, Китаї, Канаді, США, Болгарії, Румунії, Югославії, Франції, Японії тощо.

На фірмі "Мелодія" записала на пластинки дві українські народні пісні ("Ні, мамо, не можна нелюба любить", "Ой піду я межи гори"), Концерт для голосу з оркестром Глієра та арії з опер зарубіжних композиторів (Доніцетті, Верді). Знімалася у фільмі "Лючія ді Ламмермур".

З 1980 року – викладач, з 1990 року – професор кафедри вокалу Київської державної консерваторії імені П.І. Чайковського. Член президії Комітету з Державних премій України імені Т.Г. Шевченка (з 09.1996); член Комітету Національної премії України імені Т.Г. Шевченка (09.1999-10.2001).

Указом Президента України Віктора Ющенко № 577/2006 від 26 червня 2006 року за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку музичної культури, піднесення престижу вітчизняного оперного мистецтва в світі, багаторічну самовіддану творчу та педагогічну діяльність професору кафедри сольного співу Національної музичної академії імені П.І.Чайковського, народній артистці України Євгенії Семенівні Мірошниченко присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

Померла 27 квітня 2009 року. Похована у Києві на Центральній алеї Байкового кладовища (дільниця № 52а).

Народна артистка СРСР (19.06.1965). Член Спілки театральних діячів України (з 1957). Лауреат Міжнародного конкурсу вокалістів у Тулузі (1958, II премія), Всесвітнього фестивалю молоді і студентів у Москві (1957, срібна медаль). Лауреат Державної премії України імені Т.Г. Шевченка (1972). Лауреат Державної премії СРСР (1981). Нагороджена орденом Леніна (1967), орденом Жовтневої революції (1976), орденом Дружби народів (11.06.1981); орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (11.06.2001, за видатні особисті заслуги перед українською державою у розвитку культури і мистецтва, багаторічну плідну творчу діяльність), Почесною відзнакою Президента України (орден "За заслуги" ІІІ ступеня, 12.06.1996, за видатний внесок у розвиток української музичної культури, багаторічну виконавську і педагогічну діяльність). Почесний громадянин Києва (23.05.2003) та Харкова (2001, за досягнення в сфері світової культури).

У Києві на Алеї зірок біля Пасажа (вулиця Хрещатик № 15) встановлено зірку Є.С. Мірошниченко