Золотоус Олександр Васильович
Народився Олександр Васильович на Полтавщині 5 березня 1943 року.
В 14 років пішов працювати в рідний колгосп, спочатку телятником, а потім обліковцем на МТФ, причіплювачем, помічником комбайнера, обліковцем тракторної бригади.
Вже на цих посадах він проявив свої організаторські здібності і в 17 років очолив одну з найбільших комсомольських організацій району.
Після служби в армії працював бригадиром МТФ, згодом токарем на заводі "Серп і молот" в місті Харкові. Одночасно навчався на заочному відділенні Полтавського сільськогосподарського інституту на факультеті агрономії.
З березня 1967 року став працювати в радгоспі "Салтівський", де проробив 15 років. Спочатку нормувальником в техмайстерні, потім бригадиром овочевої бригади, агрономом-насіннєводом, головою робочкому, головним агрономом, секретарем парткому.
Де б не працював Олександр Васильович, він з усією відповідальністю відносився до роботи, як вимогливий керівник (в першу чергу до себе), умілий організатор, досвідчений фахівець, цілеспрямований у досягненні поставленої мети.
Але ніколи не забував про людей, відстоював їх права і допомагав.
Також робота з паперами не могла затьмарити його любові до землі.
В грудні 1982 року О.В. Золотоуса обирають головою правління колгоспу "Маяк".Це були яскраві роки життя О. Золотоуса. Багато було зроблено для господарства і його людей. За роки його роботи в колгоспі "Маяк" господарство отримало багато нагород, а люди були удостоєні високих відзнак держави. Так, одна з ферм була нагороджена срібною медаллю ВДНГ СРСР. Доярки і телятниці одержали золоті та срібні медалі ВДНГ.
Олександр Васильович був людиною вимогливою, але справедливою, доброю та чуйною. Він не міг терпіти п’яниць та ледарів, проте ніколи не держав зла на людей.
За 7 років роботи головою правління колгоспу "Маяк" для колгоспників було збудовано 49 житлових будинків, ФАП – один з кращих в районі, двоповерховий будинок тваринників з кабінетом фізіотерапії, масажним кабінетом, душовими, сауною з плавальним басейном та іншими зручностями для тваринників. Були збудовані накриття для зберігання с/г техніки, цех по охолодженню та зберіганню молока, планувалась переробка молока. Почалось будівництво торгівельного центру.
Щоб забезпечити роботою молодь та мати резерв кадрів, організували цех з виробництва взуття, де працювало близько 50 чоловік.
